Екологічна програма нашої організації

Головні цілі:

 – сприяння захисту навколишнього середовища;

– здійснення природоохоронного контролю;

– екологізація економіки на секторальному рівні;

– інформаційно-просвітницька діяльність в області екологічної освіти.

 

Завдання організації:

 сприяння впровадженню екологічно безпечних технологій;

  • сприяння у виконанні природоохоронних законів і законодавчих актів;
  • організація і проведення ненасильницьких акцій, пікетувань і мітингів відповідно до чинного законодавства з проблем, що належать до напрямів діяльності організації;
  • сприяння запобіганню діяльності, що загрожує екологічною та ядерної безпеки, здоров’ю людей, збереженню біологічного різноманіття і умов для сталого (збалансованого) розвитку суспільства;
  • організація громадського екологічного контролю, експертизи та екологічного моніторингу за станом навколишнього середовища, природних та культурних цінностей і об’єктів, а також здоров’я людини;
  • співпраця та обмін інформацією з різними організаціями та асоціаціями, що мають спільні з нашою організацією мети;
  • розвиток і реалізація програм, спрямованих на підвищення рівня громадської обізнаності в області екології;
  • підготовка, організація і проведення конференцій, семінарів, круглих столів та інших інформаційних заходів в області екологічних проблем.

 

  1. Екологічна політика організації

 Першочергове завдання – збалансувати соціально-екологічні процеси: права і обов’язки громадян, використання і відновлення ресурсів, власність на природні ресурси і відповідальність за них, економічну діяльність і відшкодування збитків природі. Це є основою для зміни моделі екологічної політики в напрямку сталого розвитку.

Існує нагальна потреба формування нового напрямку екологічної політики, зробити її, з одного боку, реалістичною, що виходить з національних економічних, культурних і соціальних реалій, а з іншого – відповідність сучасним світовим практикам екологічної політики та національним інтересам.

Виробництво і стимулювання попиту на екологічно-безпечну, в тому числі органічну продукцію, істотно поліпшить здоров’я населення і позитивно вплине на вирішення соціальних проблем села.

Частка відновлюваних джерел енергії та біопалива в енергоспоживанні повинна бути на рівні кращих світових зразків. Стимулювання розвитку альтернативних джерел енергоресурсів збереже екологію і здоров’я людей, забезпечить енергетичну та економічну безпеку держави, підтримає наукові розробки, зробить конкурентоспроможними наше виробництво.

В Україні має бути збільшено кількість об’єктів природно-заповідного фонду, загальна площа природоохоронних територій повинна бути доведена до європейських показників.

У державних установах повинні бути введені прозорі і легкі механізми адміністрування в сфері охорони навколишнього середовища. Прозорість в отриманні документів дозвільного характеру повинна бути посилена шляхом створення відкритої для громадськості системи доступу до видачі дозволів, матеріалів перевірок, звітів.

 

  1. Етапи впровадження екологічної програми

 – захист від знищення української природи; збереження українських земель від забруднення, виснаження, деградації і опустелювання;

– дотримання екологічних прав громадян: жити в здоровому чистому довкіллі, знати про стан навколишнього середовища і впливати на рішення по використанню загальних природних ресурсів.

– інноваційний розвиток «зеленої» економіки на основі поступового підвищення екологічних стандартів, стимулювання екологічно-безпечної діяльності та відновлюваного природокористування;

– проведення інвентаризації стратегічних природних ресурсів, природо-заповідного фонду, біорізноманіття, широке висвітлення інформації в пресі;

– забезпечення доступу громадськості до цієї інформації і контроль з боку громадських організацій;

– впровадження ефективних систем інтегрованого екологічного менеджменту ресурсів і управління якістю навколишнього середовища з урахуванням економічних можливостей, соціальних пріоритетів і екологічних обмежень;

– забезпечення системою управління екологічної безпеки, виявлення потенційних загроз для екосистем і здоров’я населення;

– поступове зниження кількості відходів та збільшення площі природних територій;

– збалансування використання природних ресурсів та можливості їх природного відновлення;

– забезпечення європейських стандартів якості навколишнього середовища.

 

  1. Критерії досягнення основних цілей екологічної політики

 

  1. Проблема сміття і відходів.

Для цього необхідно:

– прийняти державну програму будівництва полігонів твердих побутових відходів (ТПВ), сміттєспалювальних і сміттєпереробних заводів;

– прийняти закон, що надає пільги районам, на території яких розташовані полігони ТПВ та сміттєспалювальні заводи;

– прийняти закон, який би забороняв «експорт» сміття за межі області.

 

  1. Шкода від автомобільних викидів.

Необхідно:

– прийняти державну програму поетапного переходу на норму Євро-5;

– заборонити ввезення на територію України б/у автомобілів, які не відповідають сучасним екологічним вимогам.

 

  1. Контроль за промисловими підприємствами.

Необхідно:

– закон про стимулювання промислових підприємств до модернізації основних фондів і підвищення енергоефективності, що на місцях поліпшить стан навколишнього середовища;

– закон про дієву систему моніторингу викидів в навколишнє середовище промисловими підприємствами;

– перегляд дозвільних і контрольних функцій Міністерства екології, Державної екологічної інспекції, СЕС, місцевих державних адміністрацій та інших інстанцій.

 

  1. Збереження чорнозему.

Необхідно:

– закон про посилення відповідальності за безгосподарне використання землі. Передбачити можливість заборони працювати на землі компаніям, що не дотримуються правил сівозміни;

– закон, який зобов’язує виробників не виснажувати грунт безперервної посадкою «важких» культур (соняшник, ріпак і т.п.);

– активізація роботи державних служб та громадських організацій, що спостерігають за дотриманням сівозміни;

– закон про продовольчу безпеку, який би визначив заходи щодо збереження полікультурності та екологічної чистоти українського землеробства.

 

  1. Забруднення води.

Необхідно:

– прийняття державної програми очищення річок, особливо малих;

– посилення відповідальності за забруднення водойм;

– прийняття ефективних заходів до боротьби з браконьєрством;

– прийняття держпрограми припинення використання миючих засобів, що містять фосфати.

 

  1. Збереження лісів.

Необхідні заходи:

– продовження мораторію на експорт лісо та пиломатеріалів в необробленому вигляді;

– прийняття закону, який би безумовно забороняв вивезення лісу-кругляка і серйозно обмежував би вивезення деревини малої глибини обробки;

– прийняття держпрограми відновлення лісів;

– прийняття закону про захист лісозахисних смуг.

 

  1. Екологічна освіта

 

Освіта є одним з прав людини, однією з передумов для досягнення збалансованого розвитку і найважливішим інструментом ефективного управління, обґрунтованого прийняття рішень і розвитку демократії.

Формування нової ідеології у ставленні до природи можливо лише в умовах глибокої перебудови всієї системи освіти.

Екологічна освіта – системний, комплексний процес формування екологічного світогляду, екологічної культури; важлива складова загальноосвітнього процесу яка здійснюється через безперервну систему навчання і виховання.

Вихідною ідеєю і методологічною основою екологічної освіти є гармонізація взаємовідносин суспільства і природи.

Основні принципи – комплексність, безперервність процесу і поширення системи цієї освіти серед всіх верств населення.

Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов’язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.